Tutti sono occupati

Усі зайняті

Твоя метаЯ вмію запросити когось, ввічливо погодитися чи відмовитися й запропонувати інший день.

Я —

Ти хочеш подякувати всім вечерею в суботу. Надсилаєш повідомлення й стукаєш у двері. Tommaso не може, йому треба... (цілий список). Chiara працює. Sofia має спитати бабусю, а Maria навіть не відчиняє дверей.

"Cari vicini e Tommaso! Grazie di tutto. Sabato, alle sette di sera, vi invito a cena. Da me."
«Любі сусіди й Tommaso! Дякую за все. У суботу о сьомій вечора запрошую вас на вечерю. До себе».
"Cari vicini e Tommaso! Grazie di tutto. Sabato, alle sette di sera, vi invito a cena. Da me."
«Любі сусіди й Tommaso! Дякую за все. У суботу о сьомій вечора запрошую вас на вечерю. До себе».
"Ci sono zuppa, frittelle e torta. Cucino io!"
«Буде суп, млинці й торт. Готую сам!»
"Ci sono zuppa, frittelle e torta. Cucino io!"
«Буде суп, млинці й торт. Готую сама!»
Tommaso
"Scusa, non posso. Sabato devo: uno, lavare le finestre; due, comprare la carta; tre, una cosa."
«Вибач, я не зможу. У суботу треба: по-перше, помити вікна; по-друге, купити папір; по-третє, ще дещо».
Tre cose sabato sera? E che cos’è questa "cosa", Tommaso?
Три справи в суботу ввечері? І що це за «дещо», Tommaso?
Tre cose sabato sera? E che cos’è questa "cosa", Tommaso?
Три справи в суботу ввечері? І що це за «дещо», Tommaso?
Chiara
"Sabato lavoro tutta la sera. Forse un’altra volta?"
«У суботу я працюю весь вечір. Може, іншим разом?»
Sofia
"Devo chiedere alla nonna!!!"
«Треба спитати бабусю!!!»
Va bene. Chiedo io a Maria Rossi.
Добре. Сам запитаю Maria.
Va bene. Chiedo io a Maria Rossi.
Добре. Сама запитаю Maria.
Ти стукаєш у двері Maria. За ними хтось шепоче. Потім — нічого.
Signora Rossi? È in casa?
Пані Rossi? Ви вдома?
Signora Rossi? È in casa?
Пані Rossi? Ви вдома?
Sabato c’è una cena da me. Viene?
У суботу в мене вечеря. Ви прийдете?
Sabato c’è una cena da me. Viene?
У суботу в мене вечеря. Ви прийдете?
Signora Rossi, i muri di questa casa sono sottili. La sento.
Пані Rossi, стіни в цьому будинку тонкі. Я Вас чую.
Signora Rossi, i muri di questa casa sono sottili. La sento.
Пані Rossi, стіни в цьому будинку тонкі. Я Вас чую.
Двері лишаються зачиненими. Milo проходить повз тебе й спускається сходами, навіть не глянувши на тебе.
Anche tu, Milo? Sei occupato anche tu?
І ти, Milo? Ти теж зайнятий?
Anche tu, Milo? Sei occupato anche tu?
І ти, Milo? Ти теж зайнятий?
Marco спускається й сідає поруч із тобою на сходах.
Marco
Tutti sono occupati? Neanche io posso venire. Suono sabato.
Усі зайняті? Я теж не можу прийти. У суботу граю.
Tutti. Nessuno può venire sabato.
Усі. Ніхто не може прийти в суботу.
Tutti. Nessuno può venire sabato.
Усі. Ніхто не може прийти в суботу.
Marco
Vuoi davvero partire?
Ти справді хочеш поїхати?
Non lo so. Forse vado nella capitale. C’è un lavoro molto buono lì.
Не знаю. Може, поїду до столиці. Там є дуже гарна робота.
Non lo so. Forse vado nella capitale. C’è un lavoro molto buono lì.
Не знаю. Може, поїду до столиці. Там є дуже гарна робота.
Marco
Anch’io una volta ho lasciato il numero 7. Avevo diciott’anni.
Я теж колись поїхав із будинку номер 7. Мені було вісімнадцять.
E poi?
І що далі?
E poi?
І що далі?
Marco
E poi sono tornato.
А потім повернувся.
Perché sei tornato?
Чому ти повернувся?
Perché sei tornato?
Чому ти повернувся?
Marco
Nella capitale ci sono tante persone. Ma lì nessuno conosce il tuo nome.
У столиці багато людей. Але ніхто там не знає твого імені.