Šuniukas prie jūros

Цуценя біля моря

Познайомся із сусідами й застосуй вивчене в новій історії.

ІсторіяДощова весняна субота. Elzė та її найкраща подруга Ugnė хотіли поїхати велосипедами до парку, а мама Daiva знову працює. Тож Elzė проводить день у бабусі, розмовляючи про літо біля моря, цуценя й те, ким хоче стати.

Нові слова в історії

šuniukas цуценя, маленький собака
smėlis пісок
pilis замок
statyti будувати
dailininkė художниця
mokytoja вчителька

Натисни слово, щоб побачити його значення.

Автоматичне відтворенняУкраїнська

Суботній весняний ранок у Ona. По вікну вітальні стікає дощ.
Šeštadienis. Lauke lyja ir labai šalta. Elzė sėdi prie lango. Jai dešimt metų. Šiandien ji nelaiminga.
Субота. Надворі дощить і дуже холодно. Elzė сидить біля вікна. Їй десять років. Сьогодні вона нещаслива.
Elzė
Močiute, kodėl vėl lyja? Šiandien mes su Ugne norime važiuoti dviračiais į parką!
Бабусю, чому знову дощить? Сьогодні ми з Ugnė хочемо поїхати велосипедами до парку!
Ugnė – geriausia Elzės draugė iš mokyklos. Ji turi mažą šuniuką.
Ugnė — найкраща шкільна подруга Elzė. У неї є маленьке цуценя.
Ona
Dviračiais? Ne šiandien, Elze. Per šalta. Ir lauke vėjas.
Велосипедом? Сьогодні ні, Elzė. Надто холодно. І надворі вітер.
Elzė
Bet aš turiu lietpaltį! Man nereikia saulės!
Але в мене є дощовик! Мені не потрібне сонце!
Ona
Tu turi lietpaltį. Bet dviratis lietpalčio neturi.
У тебе є дощовик. А у велосипеда немає.
Ona
Šiandien tu gali piešti arba man padėti. Aš gaminu blynus.
Сьогодні ти можеш малювати або допомагати мені. Я готую млинці.
Дзвонить телефон господині. Це Daiva, мама Elzė, телефонує з роботи.
Daiva
Labas, Elze. Atsiprašau, šiandien aš vėl dirbu. Iki vakaro.
Привіт, Elzė. Вибач, я сьогодні знову працюю. До вечора.
Elzė
Vėl? Mama, tu visada dirbi! Net šeštadienį!
Знову? Мамо, ти завжди працюєш! Навіть у суботу!
Daiva
Žinau. Bet aš turiu padėti žmonėms. Ar jūs su močiute gaminate blynus?
Я знаю. Але я мушу допомагати людям. Ви з бабусею готуєте млинці?
Elzė
Taip. Mama, vakare ateik! Blynų daug.
Так. Мамо, приходь увечері! Млинців багато.
Virtuvėje Elzė piešia jūrą, saulę ir smėlį.
На кухні Elzė малює море, сонце й пісок.
Elzė
Žiūrėk, močiute! Kiekvieną vasarą visa šeima važiuoja prie jūros.
Поглянь, бабусю! Щоліта вся родина їде на море.
Elzė
Ten karšta, ir mama nedirba. Visą dieną ji su mumis!
Там спекотно, і мама не працює. Вона з нами цілий день!
Elzė
Ryte mes plaukiame. Jūra šaltesnė nei ežeras, bet aš nebijau.
Вранці ми плаваємо. Море холодніше за озеро, але я не боюся.
Elzė
Aš moku plaukti geriau nei mama!
Я плаваю краще за маму!
Ona
O tavo brolis?
А твій брат?
Elzė
Jis dar per mažas. Jis nemoka plaukti. Jis tik valgo smėlį!
Він ще надто малий. Він не вміє плавати. Лише їсть пісок!
Elzė
Po pietų mes statome pilį iš smėlio. Kiekvieną vasarą – didesnę!
Після обіду ми будуємо замок із піску. Щоліта більший!
Elzė
Vakare prie jūros vėjas, todėl mama visada sako: „Elze, kepurę! Ir striukę!“
Увечері біля моря вітряно, тому мама завжди каже: «Elzė, шапку! І куртку!»
Ona
Mama teisi. Vakare prie jūros reikia šiltų drabužių.
Мама має рацію. Увечері біля моря потрібен теплий одяг.
Elzė
Bet prie jūros man niekada nešalta!
Але мені ніколи не холодно біля моря!
Ona
Niekada? Pernai tu buvai mėlyna kaip jūra!
Ніколи? Торік ти була синя, як море!
Elzė
Nebuvau! Na... tik truputį.
Не була! Ну... лише трохи.
Elzė перегортає сторінку й малює маленького коричневого собаку з великими вухами.
Elzė
Močiute, žiūrėk: šuniukas! Kaip Ugnės. Aš labai noriu šuniuko!
Бабусю, дивись: цуценя! Як у Ugnė. Я дуже хочу цуценя!
Ona
Šuniuko? O Micius? Miciui nepatinka šunys.
Цуценя? А Micius? Micius не любить собак.
Elzė
Micius gyvena čia. O šuniukas gali gyventi mūsų bute!
Micius живе тут. А цуценя може жити в нашій квартирі!
Ona
O kas jį prižiūri? Tavo tėvai dirba, o tu – mokykloje.
А хто за ним доглядатиме? Твої батьки працюють, а ти в школі.
Elzė
Aš moku prižiūrėti! Aš kiekvieną dieną prižiūriu Micių!
Я вмію доглядати тварин! Я щодня доглядаю Micius!
Ona
Ne, Elze. Micius prižiūri tave.
Ні, Elzė. Це Micius доглядає тебе.
На підвіконні сірий кіт розплющує одне око, дивиться на малюнок собаки й повертається до нього спиною.
Elzė
Mama sako: „Šuniui reikia laiko, o aš neturiu laiko.“
Мама каже: «Собаці потрібен час, а в мене часу немає».
Ona
Tai tiesa. Mama daug dirba, todėl ji pavargusi.
Це правда. Мама багато працює, тому вона втомлена.
Elzė
Todėl aš noriu būti dailininke. Dailininkė dirba namie ir gali prižiūrėti šuniuką!
Тому я хочу стати художницею. Художниця працює вдома й може доглядати цуценя!
Ona
Dailininke? O ne mokytoja, kaip močiutė?
Художницею? А не вчителькою, як бабуся?
Elzė
Ne! Mokytojai visada sako „vėliau“.
Ні! Учителі завжди кажуть: пізніше.
Ona
Aš niekada nesakau „vėliau“. Aš sakau: „Dabar!“
Я ніколи не кажу «пізніше». Я кажу: «Зараз!»
Після обіду. Дощ припиняється, і над мокрими дахами виходить сонце.
Elzė
Močiute, saulė! Ar dabar galiu važiuoti dviračiu?
Бабусю, сонце! Можна тепер покататися на велосипеді?
Ona
Gali. Bet su kepure ir šaliku, nes lauke dar šalta.
Можна. Але з шапкою й шарфом, бо надворі досі холодно.
По телефону бабусі.
Elzė
Ugne! Lauke saulė! Ateik į parką su šuniuku!
Ugnė! Вийшло сонце! Приходь у парк із цуценям!
Вечір. Daiva заходить на кухню втомлена, з мокрою парасолею.
Elzė
Mama! Ryte buvo lietus, paskui saulė. Ir Ugnės šuniukas dabar mano draugas!
Мамо! Вранці був дощ, потім сонце. А цуценя Ugnė тепер мій друг!
Daiva
Ir tu vėl nori šuniuko, taip?
І ти знову хочеш цуценя, так?
Elzė
Taip. Bet vasarą, prie jūros! Ten šuniukui geriau nei mieste.
Так. Але влітку, біля моря! Цуценяті там краще, ніж у місті.
Daiva
Gal, Elze. Gal.
Можливо, Elzė. Можливо.
Micius žiūri į šuniuką Elzės albume. Jam tai visai nepatinka.
Micius дивиться на цуценя в альбомі Elzė. Воно йому зовсім не подобається.