Моделі
Потренуй окремі форми.
У турецькій мові дієслово зазвичай стоїть наприкінці. Закінчення вказують на особу й час: çalışıyorum, çalıştım, çalışacağım. Займенник можна опустити.
коли?
dünвчора
bugünсьогодні
yarınзавтра
хто?
- benя
- senти
- oвін
- oвона
- bizми
- sizви
- onlarвони
Bugün ben дієслово.
Сьогодні я дієслово.
дієслово
yemekїсти
içmekпити
gitmekіти
çalışmakпрацювати
uyumakспати
okumakчитати
yüzmekплавати
Належність виражається присвійним закінченням і var або yok: kedim var, kedin yok. O означає і «він», і «вона».
хто?
- benя
- senти
- oвін
- oвона
- bizми
- sizви
- onlarвони
Benim kedim var.
У мене є кіт.
що? · натисніть ще раз: маю → не маю
kediкіт
köpekсобака
arabaмашина
zamanчас
paraгроші
Місце -de/-da, вихідна точка -den/-dan, напрямок -e/-a: evde, evden, eve. Після глухих приголосних d перетворюється на t; після голосної перед закінченням напрямку з'являється y.
звідки? де? куди?
neredenзвідкиЗвідки · Вихідний відмінок (Abl.) (-den/-dan)
neredeдеМісце · Місцевий відмінок (Loc.) (-de/-da)
nereyeкудиНапрямок · Давальний відмінок (Dat.) (-e/-a)
Neredesin?
Де ти?
місце.
Я місце.
місце
AlmanyaНімеччина
AvusturyaАвстрія
İsviçreШвейцарія
TürkiyeТуреччина
AmerikaСША
Birleşik KrallıkВелика Британія
FransaФранція
PolonyaПольща
MısırЄгипет
FasМарокко
MaltaМальта
AnkaraAnkara
evдім
istasyonвокзал
okulшкола
kafeкав’ярня
parkпарк
gölозеро
Прикметники не змінюються. Bu/bunlar вказують, що це за предмети; burada ... var повідомляє, що тут є: bu büyük bir kitap, burada büyük kitaplar var.
конструкція: назви предмет або скажи, що тут є
- buце
buradaтут
іменник · торкнися ще раз для множини
- köpekсобака
- kediкіт
evбудинок
masaстіл
çantaсумка
kitapкнижка- arabaмашина
Bu який? / яка? / яке іменник · торкнися ще раз для множини.
Це який? / яка? / яке іменник · торкнися ще раз для множини.
який? / яка? / яке?
büyükвеликий
küçükмалий
yeniновий
güzelгарний
eskiстарий
Заперечення дієслова стоїть перед -yor. Питальна частка пишеться окремо: geliyor musun, gelmiyor musun. Її голосна підпорядковується гармонії голосних; особові закінчення приєднуються до частки.
тип речення
- olumluствердження
- olumsuzзаперечення
- soruпитання
- olumsuz soruзаперечне питання
дієслово.
дієслово
дієслово
gelmekприходити- çalışmakпрацювати
Після числівника іменник залишається в однині: iki büyük kitap, üç küçük kedi. Прикметники також не змінюються.
скільки?
- birодин
- ikiдва
- üçтри
İki що var.
що.
що?
- kitapкнижка
- kediкіт
- masaстіл
З прикметниками голосна питальної частки залежить від останньої голосної: hazır mısın, iyi misin, mutlu musun, üzgün müsün. Частка пишеться окремо; особове закінчення додається до неї. Для заперечення вживається değil: hazır değilsin.
тип речення
- olumluствердження
- olumsuzзаперечення
- soruпитання
- olumsuz soruзаперечне питання
який? / яка? / яке?
який? / яка? / яке
який? / яка? / яке?
- hazırготовий / готова
- iyiдобре
mutluщасливий / щаслива
üzgünсумний / сумна