Ліки та вказівки

Просту особисту потребу виражаємо назвою дії з присвійним суфіксом: almam lazım, alman lazım, alması lazım, almamız lazım, almanız lazım, almaları lazım. Вони означають, що мені, тобі, йому або їй, нам, вам, їм потрібно це приймати.

Обов'язок також виражаємо інфінітивом із zorunda: almak zorundayım, almak zorundasın, almak zorunda, almak zorundayız, almak zorundasınız, almak zorundalar. almamak zorundayım означає «я маю не приймати це», а almak zorunda değilim — «мені не обов'язково це приймати».

Для часу приймання ліків уживаємо yemekten önce і yemekten sonra. Günde üç kez, ikişer tablet означає по дві таблетки тричі на день; розподільний суфікс -şer у цьому дозуванні — частина сталої формули.

• Benim almam lazım.Мені потрібно це приймати.

• Senin alman lazım.Тобі потрібно це приймати.

• Onun alması lazım.Їй потрібно це приймати.

• Bizim almamız lazım.Нам потрібно це приймати.

• Sizin almanız lazım.Вам потрібно це приймати.

• Onların almaları lazım.Їм потрібно це приймати.

• Yemekten sonra alın.Приймайте після їди.

• Yemekten önce alın.Приймайте до їди.