Herkes meşgul

Усі зайняті

Твоя метаЯ вмію запросити когось, ввічливо прийняти або відхилити запрошення й запропонувати інший день.

Я —

Ти хочеш подякувати всім вечерею в суботу. Пишеш повідомлення, стукаєш у двері. Толга не може, йому потрібно… цілий список. Зейнеп працює. Еліф має запитати бабусю, а Айше навіть не відчиняє дверей.

Sevgili komşularım ve Tolga! Her şey için teşekkür ederim. Cumartesi akşam yedide sizi yemeğe davet ediyorum. Benim evimde.
«Дорогі сусіди й Толга! Дякую за все. У суботу о сьомій вечора запрошую вас на вечерю. До себе».
Sevgili komşularım ve Tolga! Her şey için teşekkür ederim. Cumartesi akşam yedide sizi yemeğe davet ediyorum. Benim evimde.
«Дорогі сусіди й Толга! Дякую за все. У суботу о сьомій вечора запрошую вас на вечерю. До себе».
Çorba, krep ve kek olacak. Yemeği ben yapacağım!
«Будуть суп, млинці й кекс. Я сам готую!»
Çorba, krep ve kek olacak. Yemeği ben yapacağım!
«Будуть суп, млинці й кекс. Я сама готую!»
Tolga
Özür dilerim, gelemeyeceğim. Cumartesi işlerim var. Bir: Pencereleri yıkamak. İki: Kâğıt almak. Üç: Başka bir şey.
«Вибачте, не зможу. У суботу мені потрібно: перше — помити вікна; друге — купити папір; третє — ще дещо».
Cumartesi akşam üç iş mi? Başka bir şey ne, Tolga?
Три справи на суботній вечір? І що це за «дещо», Толго?
Cumartesi akşam üç iş mi? Başka bir şey ne, Tolga?
Три справи на суботній вечір? І що це за «дещо», Толго?
Zeynep
Cumartesi bütün akşam çalışıyorum. Başka zaman mı?
«У суботу я працюю весь вечір. Може, іншим разом?»
Elif
Anneanneme sormalıyım!
«Мені потрібно запитати бабусю!!!»
Peki. Ayşe Hanım'a ben soracağım.
Гаразд. Я сам запитаю Айше.
Peki. Ayşe Hanım'a ben soracağım.
Гаразд. Я сама запитаю Айше.
Ти стукаєш у двері Айше. За ними хтось шепоче. Потім тиша.
Ayşe Hanım? Evde misiniz?
Айше-ханим? Ви вдома?
Ayşe Hanım? Evde misiniz?
Айше-ханим? Ви вдома?
Cumartesi benim evimde yemek var. Gelecek misiniz?
У суботу в мене вечеря. Ви прийдете?
Cumartesi benim evimde yemek var. Gelecek misiniz?
У суботу в мене вечеря. Ви прийдете?
Ayşe Hanım, duvarlar ince. Sizi duyuyorum.
Айше-ханим, у цьому будинку тонкі стіни. Я вас чую.
Ayşe Hanım, duvarlar ince. Sizi duyuyorum.
Айше-ханим, у цьому будинку тонкі стіни. Я вас чую.
Двері залишаються зачиненими. Текір проходить повз тебе й спускається сходами, не дивлячись на тебе.
Sen de mi, Tekir? Senin de mi işin var?
І ти, Текіре? Ти теж зайнятий?
Sen de mi, Tekir? Senin de mi işin var?
І ти, Текіре? Ти теж зайнятий?
Емре спускається й сідає поруч із тобою на сходинках.
Emre
Herkes meşgul mü? Ben de gelemem. Cumartesi çalıyorum.
Усі зайняті? Я теж не можу прийти. У суботу я граю.
Herkes. Cumartesi kimse gelemiyor.
Усі. У суботу ніхто не може прийти.
Herkes. Cumartesi kimse gelemiyor.
Усі. У суботу ніхто не може прийти.
Emre
Gerçekten gitmek istiyor musunuz?
Ви справді хочете поїхати?
Bilmiyorum. Belki başkente gideceğim. Orada çok iyi bir iş var.
Не знаю. Може, поїду до столиці. Там дуже хороша робота.
Bilmiyorum. Belki başkente gideceğim. Orada çok iyi bir iş var.
Не знаю. Може, поїду до столиці. Там дуже хороша робота.
Emre
Ben de yedi numaradan gittim. On sekiz yaşındaydım.
Я теж колись поїхав із будинку номер 7. Мені було вісімнадцять.
Sonra?
І?
Sonra?
І?
Emre
Geri geldim.
І повернувся.
Neden geri geldiniz?
Чому ви повернулися?
Neden geri geldiniz?
Чому ви повернулися?
Emre
Başkentte çok insan var. Ama kimse adınızı bilmiyor.
У столиці багато людей. Але ніхто там не знає вашого імені.